Корпоратив в стилі 80-х років

Ідея	Вечеринка в стиле 80-х годов
Формат	Корпоративная вечеринка
Тип локації	Концерт хол
Кількість гостей	150 человек
Термін реалізації	1 месяц

Ця вечірка подарувала цікаві спогади тим, хто добре пам"ятає 80-ті, а ті хто забув чи не знає цей період, бо родився пізніше, потрапили в захоплюючу історію веселих ретро буднів звичайних людей. Ми прагнули доторкнутись до кожного рецептора - зорового, тактильного, слухового та навіть запах, мав для нас значення. І ось що в нас вийшло...

Що ми зробили?

Ми відтворили найколоритніші місця міста Київ часів 80-х минулого століття, поділивши їх на умовні інтерактивні зони, де Гості стали частиною нашого імерсивного корпоративу, та занурилися в особливу атмосферу. Далі ми детальніше розкажемо про кожну зону, та її колоритних жителів. Але все по порядку.

Як свято почалося для гостей?

Для Гостей все почалось традиційно - з запрошення. З гостями нам пощастило! Всі 150 людей добре знали нас, а ми їх. У нас навіть сумніву не було, що гості не дотримаються дрес-коду, а вони, в свою чергу, добре розуміли, що роблять це не даремно, бо найкреативніших ми з року в рік нагороджаємо гарними призами.

Оригінальне запрошення

Ласкаво просимо, ставайте в чергу

При вході в наше ретро місто на гостей чекала довга черга за авансом. Зазвичай, люди не люблять стояти в черзі, але судячи з їх облич, нашим гостям було там весело. Чому? Бо касир наш, Людочка, потомственний бухгалтер у пятому поколінні, супроводжувала кожного відбірною лайкою. Люда - мізантроп, любила порядок та свого кота, а не любила свого колишнього і взагалі людей.

Не отримати свої кровні рублі було не вигідно, бо все, що продавалось у місті від цукерки півника до чебуреків можна було придбати лише за рублі. І до того ж Люда знала хто де ситить, але повідомляла вона цю важливу інформацію лише після розпису у відомостях.

Поки люди стояли в черзі, мали змогу ознайомитись з анонсом вечору та актуальними оголошеннями, що висіли на спеціальній дошці оголошень. Там можна було і козу купити і чоловіка непитущого вибрати і квартиру поміняти.

Що можна було придбати за рублі?

Пам’ятаєте цукерки півники та білочку на паличці? Їх прямо біля каси продавала баба Галя разом із смаженим насінням. Баба Галя знала толк в комерції, бо до цього вона працювала в гастрономі, тому вмовляти уміла і продала все, що мала.

Асортимент кафе «Уют» – гарячі чебуреки та пиріжки по ГОСТу, свіжі позавчорашні бутерброди з лікарською ковбасою, торт вафельний, шоколад "Чайка" та "Альонка". Із напоїв гостям пропонували березовий сік, «Сітро», «Буратіно», пиво «Жигулівське». Алкоголь був представлений винами «Золота осінь» та «Букет Молдавії» і, звичайно, ж куди без «Зубрівки». На здачу давали «Лове іс».

Тут завжди людно і гамірно, а також дуже цікаво, бо буфетниця Маргарита була завжди головною героїнею любовних сцен. Від цього дуже страждав Анатолій, бо в них з Марго було не розділене кохання, як говорила часто йому жінка, він для неї «Не то пальто». Вона ж, надивившись бразильского серіалу "Рабиня Ізаура" та індійського фільму «Зіта і Гіта» чекала справжнього мужчину-хижака, який зайде одного разу в кафе і вкраде її серце назавжди.

Зазвичай, Маргарита дуже культурно обслуговувала кожного відвідувача, обраховувала непомітно. І хоча в "Уюті" були постійні черги і Марго гріх було скаржитись, але Кіндрат - конкурент під боком не давав їй розслабитись. Поряд з кафе функціювала його підпільна розливайка - продаж самогону. Товар у Кондрата був відмінний, де продавав там і гнав, тому запах стояв на весь район. Парубок був маркетолог «від Бога». Крім свіжого самогону пропонував своїм покупцям дуже смачну закуску із салом та оселедцями.

Інтерактивні локації та їх Жителі-персонажі

локація "під’їзд"

Особливостями ретро двориків є його ретро жителі. Ми вас познайомимо з найбільш яскравими та колоритними.
Почнемо з Алі Мавріківни та Нікітічни – це дві пенсіонерки, подружки «не розлий вода». Ось як виглядав «гугл» у 80-х, ці жіночки знали все про всіх. Їх найулюбленішим заняттям було наглядання за порядком у нашому дворі. Вони з пристрастю слідчих допитували усіх Гостей, які проходили повз них та насипали запитань «хто», «куди», «навіщо»…. У виразах та епітетах не церемонились і їх не бентежило, що їх можуть почути…

локація "Гараж"

Гараж у 80-ті був багатофункціональним: і складом запчастин, і ремонтною майстернею, і сховищем, де зберігали овочікартоплю з дачі та закрутки. А ще гараж був клубом за інтересами, де збирались друзі власника. «Гаражне життя» мало яскраво виражений гендерний характер, тому що тут вирішувались суто чоловічі справи.

Вася – власник гаража. Сімейне положення – чоловік тьоті Свєти. Він «ремонтував» свій запорожець, пригощав Гостей, нишком від дружини, своєю фірмовою настоянкою. Усі охочі фотографувались з Васею та глушником і дверима від його ластівки-запорожця.

ЛОкація "Київський дворик"

Стіл з лавками, які чоловіки сколочували власноруч, був майже в кожному дворі. Там сиділи теплими вечорами після роботи або у вихідні дні, щоб відпочити від сімейних проблем і сварливих дружин, поговорити про життя і, головне, зіграти кілька партій в «козла».

Колян, пролетарій -представник робочого класу, та Інокентій, представник інтелігенції, грали доміно та сперечались, як правильно грати. Колян хотів «по старінкє», а інтелігентний Інокентій наполягав на науковому підході.

- Ну що, заб'ємо козла? - звертався Колян до Гостей, коли йому набридало сперечатись з Інокентієм. Набирав гравців, щоб грати два на два. І починалась гра. Весела та азартна, з голосними викриками «Риба!»

ЛОкація "Ремонт"

Два студенти-практиканти Шурік та Вова робили ремонт: замішували клейстер та клеїли шпалери, жартували один над одним та з Гостями. Помічникам – Гостям робили пілотки з газети, а тим, хто просто «подивитись» давали майстер клас по газетному оригамі.
Шурік та Вова завжди когось з Гостей кликали на допомогу, то сервант переставити то фортепіано, а на знак подяки сто грамів наливали «щоб шпалери висіли кріпко»...

локація "Школа"

Час, коли Ви були дитиною чи підлітком, Ви будете пригадувати, як один із найщасливіших періодів свого життя. Якщо Ви з 80-х, то без гаджетів, інтернету, закінчили школу та отримали спеціальну або вищу освіту. У Вас не було мобільного телефону, планшету, подорожів до Єгипту та Балі. Але були друзі та двір, де Ви проводили весь свій вільний час, поки батьки не кликали Вас додому.

В нашій "Школі" школярки Аліса, Юля і Таня разом з Гостями сиділи за партою. Одна зі школярок виступала в ролі вчителя та визивала Гостей до дошки. А на перерві усі грали в культову гру 80-х - в резинки.